Проєкт «Нація»
Вітаю любі , хочу познайомитись з вами ближче, я Ксенія Малюкова і проєкт моєї команди «Нація», так так , саме команди, бо над проєктом працювало багато людей, професіоналів своєї справи з якими зводило мене життя. Сім років тому я сиділа у кав’ярні, пила запашну каву, роздивлялась гарні види за вікном і розмірковувала про те, якою буде моє наступне авто… тим паче, що гроші на нього у мене вже були. Пройшло сім років, у мене все ще старе авто, мене все ще звати Ксенія Малюкова, але тепер у мене є безцінний скарб – це проєкт «Нація» в який ми вклали багато сил, енергії, справжньої української, материнської любові та трошки грошей з тієї машинки, яку я так і не придбала…
Моя історія розпочалась десять років тому, коли я вирішила відкрити салон прокату чоловічого та жіночого вечірнього вбрання. За ці роки зібралась величезна колекція брендового одягу. Мої костюми, смокінги, фраки прикрашають багато вечірок, реклам, червоних доріжок , весіль, фільмів, премій і фестивалей … Моєю особливою любов’ю є сукні у підлогу, бо дійсно найгарніша та найелегантніша жінка, це жінка, вбрана у сукню, що ховає та водночас підкреслює всю красу її тіла та душі. Не дарма моїм девізом стала фраза «З любов’ю зробити ваше життя трішечки яскравішим!»
Та я ніяк не хотіла зупинятись на досягнутому , мені постійно хотілось поповнювати свою колекцію новими ідеями ,моя любов до вінтажних речей зробила свою справу, я зібрала не погану колекцію вінтажних образів : сукні, шляпки , намиста , боа, вінтажні сумочки … Всі ці речі зайняли особливе місце в моїй маленькій майстерні.
Популярність ретро стилю з кожним роком зростає, інтерес до цього стилю не вичерпується десятиліттями. Можливо так відбувається тому, що ретро, як ніякий інший стиль, дає можливість жінці відчути себе актрисою, в тій чи іншій мірі. Жіноча натура артистична, і зіграти героїню іншої епохи мало яка жінка відмовиться, тому ретро образи так прийшли до смаку моїм клієнтам. Самий головний двигун моїх постійних кроків уперед -це щасливі лиця моїх клієнтів, саме вони штовхають мене постійно рухатись вперед. Я дуже люблю зустрічати їх з вечірок у салоні, коли повертають вбрання, це прям як якийсь ритуал — «Я була найкраща в вашій сукні!!!» -«Я був такий елегантний на вечірці, я ж ніколи не вдягав смокінг, це було вперше, це так круто !!!» Якщо б ви тільки знали друзі , як же мені приємно чути від вас ці слова , я розумію, що я все роблю правильно, я отримую задоволення від своєї справи, це дуже для мене важливо!
Справа йшла добре, половину авто вже можна було придбати, але страшна ніч Майдану і події, які відбувались тоді і продовжують відбуватись і сьогодні повністю перевернули мій світогляд, хтось вище дав зрозуміти мені, що треба йти у іншому напрямку. Людям більше не до святкувань і пишних церемоній. Тоді у мене з’явилась нова ідея пошити декілька українських костюмів. З’явилися перші плахти, які я пошила сама, зі шматочків машинної вишивки народились перші сорочки. Все було гарно, але зовсім не було мені до душі. Щось підказувало мені, що зерно десь близько. Одного вечора до мене приїхала моя кума ,та привезла подарунок – дві Тернопільські сорочки із бабиної скрині.
-» Їм років сто. Я впевнена, що вони стануть тобі у нагоді «- сказала кумася та поклала їх на стіл.
Я взяла їх в руки та сіла розглядати, по шкірі пробігли мурахи , в грудях щось защемило, я вперше в руках тримала такі речі. Я знала, що вони несуть в собі енергетику, але я зрозуміла, що знайшла своє зерно! Це воно! Це любов з першого погляду! Це душа, вкладена у кожний хрестик, у кожну мережку. Я одразу взялась повернути їх до життя, бо сорочки були такі чорні, що на них було майже непомітно чи вишиті вони, чи ні… я сама мало вірила у те, що їх можна буде колись відіпрати, але я це зробила. З цієї краси почалась моя колекція справжнього, автентичного українського одягу, викоханного століттями нашими пращурами. Але просто колекція це дуже мало. Кожен стрій має відповідати своєму регіону, бо це явище багатогранне, кожен регіон у різні часи мав свої особливості, різноманітність строїв зі всіх регіонів явище дуже заворожуюче, коли один раз, з першого погляду закохався в старовинний одяг, то це кохання на все життя! Тут мрія про нове авто остаточно пішла від мене у далекі гори та широкі полонини. Я сиділа в інтернеті кожної ночі, щоб знайти бодай щось справжнє, прочитати саме про одяг у регіонах, але цієї інформації, нажаль, дуже і дуже мало. Але потроху все стало виходити. Було таке враження, ніби хтось веде мене за руку. Я зустрічала на своєму шляху багато цікавих людей, саме так, шукаючи свій шлях я зустріла талановитого фотографа Тетяну Гурковську, вночі ми переписувались в інтернеті, обговорюючи ідею фотосессії , а зранку вже разом пили каву і фантазували як створити цікавий та актуальний проект про красу української жінки. На той момент у нас було лише десять строїв, але коли Тетяна долучила до проєкту актрис з різних українських театрів, я побачила їх очі та зрозуміла, що хочу більшого. Я хочу зібрати в одному проєкті старовинні строї зі всієї України. І у мене це вийшло! Справжній старовинний стрій- це обличчя цілої нації. Тому наш проєкт називається саме так – «Нація». Сьогодні я знайшла себе і більше не хочу нове авто – я хочу знайти та придбати нову сорочку чи намисто, познайомитися з історією ще одної родини, одного міста, села чи вулиці. Я дуже сподіваюся, що кожна жінка, що побачить ці фотографії знайде там частинку своєї долі, свого щастя, своєї душі, своєї нації.
Любіть справжнє, традиційне, рідне, українське- мову, культуру, елементи одягу , саме те, по чому нас індентифікують як націю!
Своєю колекцією хочеться ділитись з глядачем .У 2019 році я з командою провела показ у місті Хмельницькому на день Незалежності на центральній площі міста , після показу всі учасниці пройшлися ходою по центру міста, дійство було дуже неперевершене ! Також восени , на відкритті театрального сезону ми провели фотовиставку проєкту «Нація»
Попереду великі плани, бо проєкт «Нація» триває і досі…
